Освіта Бердянщини - 2017

Застосування нестандартних форм та методів діяльності на уроках історії
Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичайною ознакою будь-якої школи, можна навіть говорити про „моду” на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Зрозуміло, що незвичайні за змістом, організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку особистих здібностей. Але ці уроки вимагають значних витрат часу від учителя та учнів. Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети. Саме тому я усвідомила необхідність застосування під час викладання історії нестандартних форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення. Нестандартні форми роботи є актуальними, оскільки в підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду. Прагнення до дорослості. Бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самовираження в суспільстві. Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив не всебічний розвиток дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня готовності дітей до життя за межами школи. Мета таких уроків: навчити приймати рішення та робити правильний вибір; відчувати себе громадянином країни, членом колективу, що ти потрібний людям; виробити необхідність та вміння співпрацювати з іншими людьми; працювати якісно, проявляти ініціативу; виробити навички роботи з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук. Цих якостей майбутнім громадянам України можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків. У своїй педагогічній практиці я майже на кожному уроці використовую нестандартні форми роботи з метою зацікавити дітей, спонукати їх до творчої активної дії. Такий вид роботи активізує учнів: і навіть ті, хто часто сидить пасивними спостерігачами, включається в роботу.
                      Дослідницькі уроки

Метою дослідницьких уроків є отримання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок. Дослідницький урок надає змогу учням описувати природничі знахідки, предметні малюнки, фоторепродукцій, муляжи тощо; вивчити проблемне питання певної теми та позиції дослідників щодо неї; вести заняття з аналізу науково-популярних джерел, документальних матеріалів, художньої літератури; опрацювувати статистичні дані, складати таблиці тощо.
    Урок-суд

Цю форму співпраці використовую на уроках для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду. Урок-суд розвиває вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей; вести пошукову роботу відповідно до своїх захоплень; розвиває вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опонента.    

Така форма уроку сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення такого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку.
                                                              Урок-дискусія

Дискусійні форми занять набувають популярності серед дітей, які, виключаючи штучну поляризацію і психічно шкідливий наслідок негативних ролей, сприяють засвоєнню знань, удосконалюють навички спілкування, навчають переконливо й точно висловлювати свою думку. Дискусія має багато різновидів, а саме – дебати, диспут та власне дискусія. Я зупинюсь на уроці-диспут. Це обговорення спільного питан­ня, проблеми з метою правильного розв'язання. 
Диспут виникає внаслідок спілкування вчителя й учнів, один з одним, у процесі розв'язання проблемної ситуації. Проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності й бажанням розібратися у проблемі. 
Урок-диспут включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла; означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції; включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.
 Урок – прес-конференція

Уроки – прес-конференції розвивають активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вони вчать самостійно здобувати знання.
   Урок – теле - радіопередача

 
Цікавою формою під час проведення нестандартного уроку є теле і радіопередачі, що відтворюють відомі популярні телевізійні програми. Такий урок сприяє формуванню в учнів уміння аналізувати й узагальнювати вивчений матеріал за нестандартних умов, дозволяють їм уявити себе «відомими людьми», дають уявлення про професію журналіста, телеведучого тощо.
                                                                      Урок-салон

Цікавою є форма проведення уроку узагальнення з питань вивчення культури. Вона дозволяє розвивати в учнів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використовувати, форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури людства (творів живопису, архітектури, скульптури), формують в учнів інтерес до них. Прикладами є розмальовки :http://natabel31.blogspot.com/p/blog-page_67.html
    Урок – брейн-ринг

Урок – брейн-ринг дозволяє учням відчути себе ерудитом, частиною команди, згуртовує колектив.    
«Брейн-ринг» – відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем – відповідь. Така форма уроку навчає швидко реагувати, адже час для прийняття рішення обмежений. Ребуси та загадки є ефективними  для проведення уоку брейн-ринг:http://natabel31.blogspot.com/p/blog-page_67.html
УРОК-МАНДРІВКА


Одним із найцікавішим нетрадиційнии уроком є урок-мандрівка.   
                                                                                                                
Урок зацікавлює всіх учнів; створює атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; стимулює розвиток творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці.                                                                     Особливість цього уроку полягає в тому, що його можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).        
Ефективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку.
                                                 УРОК-ЗМАГАННЯ


Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі вноситиме оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.
Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми відчуємо себе в тій чи іншій ролі. А для дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Гра – королева дитинства. Учитель завжди дбає про те, щоб зацікавити учнів предметом, кинути в їхні душі зерна самостійного мислення. 

 Гра розвиває в учнів критичне мислення, навички встановлення причиново - наслідкових зв'язків історичних подій, аналіз історичної інформації; формує в учнів уміння оцінювати фактори та діяльність історичних діячів; виховує культуру мовлення, толерантність, демократизм та патріотизм, повагу до традицій українського народу, історичного минулого своєї держави та любов до рідного краю. Історично пізнавальна -гра "Козацтво": http://natabel31.blogspot.com/p/blog-page_67.html  
Я переконана, що  нестандартні форми, ігрові елементи – це необхідний напрям у вивченні такого складного і цікавого предмета, як “Історія”. Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати „надлишкову” активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. А отже, на таких уроках діти готуються до самостійного життя. Презентація: natabel31.blogspot.com/p/blog-page_17.html

Розробка нестандартного уроку — змагання
Тема: Розгортання національно – визвольної боротьбі в 1648-1649 рр.

Мета: розповіcти про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та визвольного походу українського війська до Галичини; пояснити, у чому полягала висунута Хмельницьким програма побудови Української козацької держави; характеризувати Збаразько-Зборівську кампанію, її результати та наслідки; висвітлити грандіозну картину розгортання всенародної боротьби українського народу; показати героїзм повстанців та воєнну майстерність козацьких ватажків; продовжувати працювати з різною історичною літературою, картками; визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648-1649 рр., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах ; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: комбінований.
Методи: урок-змагання.
Очікувані результати :
Після уроку учні зможуть:
------Давати характеристику основним подіям Національно-візвольної війни
1648-1649, пояснювати їх значення.
------Називати основні договори цього періоду та їх умови.
------На карті показати та відтворити рух військ та місяця основних битв.
Обладнання:
  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи.-К.:Перун, 2005 р.
  2. Струкевия О.К., Романюк І.М., Пірус. Т.П., Історія України: Підручник для 8-го класу загальноосвіт. Навч. Закл. – К.: Грамота, 2008 р.
  3. Карта «Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 років»
  4. Атласи з історії України (8 клас) контурні карти, картки, завдання для гри, ілюстрований матеріал, портрет Богдана Хмельницького та його соратників.
  5. Комп’ютерна презентація “Розгортання національно-визвольної боротьби
    у 1648-1649 роках" відео фрагменти “Битва на Жовтих Водах", “Битва під Корсунем", “Збаразько-Зборівська кампанія".
  6. Проектор, проекторна дошка.
    Основні дати: 22 січня 1648 р. - початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIIст.; 5-6 травня 1648 р. - битва на Жовтих водах; 15-16 травня 1648 р. - битва під Корсунем; 11-13 вересня 1648 р. битва під Пилявцями; червень-серпень 1649 р. - облога Збаража;
    5-6 серпня 1649 р. - Битва під Зборовом; 8 серпня 1649 р. - укладання Зборівського договору.
       
    Структура та хід уроку 
    І. Організація навчальної діяльності 
    Вступне слово вчителя. 
    Добрий день! Ми продовжуємо вивчати добу, яка в історії України зветься “Хмельниччиною". Названа вона істориками так на честь великого політика, громадського діяча, визволителя українського народу Богдана Зіновія-Хмельницького. Який боровся за мрію наших предків про рівність між людьми, почуття гордості за свій народ і свою державу. Скільки разів землю поливала кров християнська... Засівали кістки людські... Але були люди-особистості, які поклали себе на вівтар за ідею, ідею вмзволення України та її незалежність. 
    Вивчення цієї доби в історії ми проведем у формі уроку змагання.
       ІІ. Перевірка домашнього завдання 
      Метод “Змагання" командна гра “Кросворд" 
      Учні класу діляться на 2 команди методом жеребкування. Після цього отримують листки з питаннями до кросворда, на яких вони відповідають на запитання письмово. Потім на дошці учні заповнюють клітини кросворду правильними відповідями, які утворюють слово у головній колонці. Виграє та команда яка на основі відповідей перша складе ім’я зашифроване у ключі. (Хмельницький)
      Завдання до кросворду
      1. Одна з привілейованих груп українського суспільства. (духовенство)
      2. Великі земвлевласники на польських та українських земляї. (Магнати)
      3. Мандрівний ляльковий театр на Україні XVII-XVII ст., який в основному ставив вистави на різдвяну тематику. (вертеп)
      4. Примусове поширення польських традицій, устоїв, законів та мови на українських землях, які ввійшли до складу Речі Посполитої. (ополяченя)
      5. Один із представників полемічного напрямку в літературі, чернець, який прожив на Афоні 40 років і звідти передавав на Україну свої послання. (Іван Вишенський)
      6. Союз, угода. (унія)
      7. Примусове поширення католицької віри на українських землях. (окатоличення)
      8. Документ 1638 року, у якому йшлося про обмеження прав реєстровців, виданий польським королем. (ординація)
      9. Місто, де на першому етапі національно-визвольної війни відбулась одна з успішних битв для козаків. (Корсунь)
      10. Полковник, який після Корсунської битви очолив визволення Правобережної України. (Кривоніс)
      11. Прізвище митрополита, за часів якого були проведені реформи для української православної церкви. (П.Могила)
      12. Масштаб, у який вилились події 1648-1657 р.р. на Україні. (війна)
        ІІІ. Вивчення нового матеріалу  
        1. Битва на Жовтих Водах та під Корсунем          
        Розповідь учителя (супроводжується показом на карті та схемі битви) Розгортання національно-визвольної війни в 1648-1649 роках набирає великого розмаху. Так урочище Жовті Води — стає місцем першого зіткнення повсталого козацького війська під проводом Богдана Хмельницького з польськими загонами 29 квітня — 16 травня 1648 року. 
        Сили сторін під Жовтими Водами розподілилися так:
        Польське військо — жива сила — 15 тис.осіб 
        артилерія — 41 гармати 
        Воєначальники — коронний гетьман Микола Потоцький 
        польний гетьман Стефан Потоцький,
        Мартин Калиновський
        королівський комісар — Я. Шемберг 
        генеральні осавули реєстрового війська — Іван Барабаш
        Козацьке військо — жива сила — козаки до 8 тис.осіб; 
        татари 1 тис.
        реєстрові козаки — 1,5 тис.
        артилерія — 4 гармати 
        Воєначальники — гетьман Б.Хмельницький, 
        перекопський мурза 
        Тугай Бей, наказний гетьман
        реєстровиків Филон Джеджалій 
        Щоб краще зрозуміти умови і хід битви давайте з вами переглянемо відеофрагмент “Битва на Жовтих Водах"
        Запитання до учнів 
        Переглянувши матеріал який висновок ми можемо зробити з вами?                   
        2. Битва під Корсунем

        Вчитель. Після перемоги в битві під Жовтими Водами Б.Хмельницький вирушив проти головних польських сил і зустрівся з ними біля міста 
        Корсунь де і відбулася Корсунська битва — між українською армією і польсько-шляхетським військом 16 травня 1648 р.
        Сили сторін під Корсунем розподілилися так:
        Польське військо — жива сила — 20 тис.осіб
        Воєначальники — коронний гетьман Микола Потоцький,
        польний гетьман Мартин Калиновський
        Українське військо — жива сила — 12 тис.козаків
        Воєначальники — гетьман Б.Хмельницький, полковник
        Максим Кривоніс
        Детальніше хід битви дізнаємося від перегляду відеофрагменту “Корсунська битва"

        Запитання до учнів 
        Переглянувши матеріал який висновок ми можемо зробити з вами?

        3. Гра “Кмітливий”
        Учням роздаються конверти які містять завдання.
        1. Переглянути мапу хід битв під:
        Жовтими Водами — І команда
        Корсунем — ІІ команда
        2. Відтворити хід битв на контурній карті, шляхом позначення пересування військ та тактики битв (на дошці формат А-1 на якому зображені 
        теритрорії битв, яле без умовних позначень, завдання учнів відтворити хід битв правильно розташовуючи умовні позначення). Виграє та команда яка 
        швидко і правильно відтворить хід битви.

          4. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями, облога Збаразького замку. 
        Командам було задане випереджальне завдання.
        І команді — битва під Пилявцями
        ІІ команді — облога Збаразького замку
        (виступи команд) 
        Вчитель: За посередництва Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було
        Укладено Зборівський договір.
        Давайте переглянемо які були умови Зборівської угоди.
        ІV. Закріплення нових знань учнів 
        Командна гра “Відгадай зашифроване слово" 
        Завдання: 
        Із поданих умов договору потрібно обрати ті які стосуються Зборівської угоди. (Учням дається корзина із кульками на яких зображені цифри, їм потрібно обрати правильні відповіді які будуть пронумеровані так як і кульки щоб отримати зашифроване слово. На кожній кульці є номер і буква) Виграє та команда яка найшвидше розшифрує слово. 
        Умови договору 
        1. Річ посполита визнавала автономію України в складі
        Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств, де дозволялося жити тільки православним.
        2. Розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України.
        3. Козацький реєстр встановлювався 49 тис. чоловік.
        4. Решта козаків мали повернутися під владу своїх поміщіків.
        5. Створення Української держави в етнічних межах проживання українського народу, а також з урахуванням історичних західних кордонів Давньоруської держави.
        6. Підтверджувалися права і привілеї козацького війська.
        7. Реєстр козаків встановлювався 20 тис.чол.
        8. Чигирин переходив у володіння гетьмана.
        9. Шляхта і чиновники одержали дозвіл повернутися до своїх маєтків.
        10. Учасникам національно-визвольної війни оголошувалась амністія.
        11. Питання про скасування унії відкладалося до розгляду сейму.
        12. Київський митрополит ставав членом сейму.
        13. Гетьман забов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.
        14. У Києві єзуїтами було заборонено відкривати єзуїтські школи.
        Відповвідь: 1.3.4.6.8.10.11.12.14 (визволення) 

          V. Підсумки уроку 
        Події 1648-1649 років мали характер національного-визволення, антифеодальної революції, що охопила всі верстви українського населення. Підсумки двох років дали можливість почати будівництво української 
        держави. 
        VІ. Домашнє завдання 
        Опрацювати відповідний параграф підручника: пр.15 ст.104-107; 
        пр.16.17 ст. 115-119
        Проблемне питання додому: “Чому через кілька років, коли в Україну повернулася польська шляхта, труну з тілом “батька Хмеля" було 
        викинуто із церкви? Чого боявся гетьман Стефан Чаплинський?”  
        (за уривком твору Ю. Киричука “Помста”)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)